Три короткі історії від тих, хто вже змінив звичайний стіл на модель з мотором і кнопками висоти.
Перші тижні я свідомо ставив нагадування й піднімав стільницю раз на годину. Зараз рука тягнеться до кнопки сама, без будь-яких таймерів. Окремо тішить хід мотора: підйом майже безшумний, колеги за сусіднім столом його навіть не помічають.
Стіл у нас один на двох: я сідаю за нього зранку, чоловік — увечері. Кожен записав власну висоту в окрему комірку пам'яті, і тепер повернути «своє» положення — це одне натискання. Ніяких лінійок і підкручувань щоразу.
Навіть на максимальній висоті стільниця стоїть як влита: ані хитання, ані вібрації від активного набору тексту. Мінус лише один — коробка справді важка, тож заносити її на поверх краще з кимось удвох.